Художньо-естетичний цикл
(2015-2016 н.р.)
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти
розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній
пізнавальний і виховний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки
якій осягаються потаємні найскладніші
процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу. Сучасне навчання, і мистецьке зокрема, ґрунтується на
засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в
основних нормативних документах освіти – державних стандартах, навчальних
планах, програмах.
У 2015-2016 навчальному році учні 5-7 класів
опановуватимуть зміст загальної мистецької
освіти за новою програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г.
Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н.
Новікова, Н. Овіннікова), яка включає три блоки «Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».
Цілісна
структура програми передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий як
для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для
інтегрованого курсу). Якщо у попередніх класах основної школи учні засвоювали
особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру мистецьких жанрів (6
кл.), то у 7 класі вони мають ознайомитися з новітніми явищами в мистецтві в
єдності традицій і новаторства (тема навчального року «Мистецтво: діалог
традицій і новаторства»).
Спільна тематика року розподіляється на окремі теми
варіативно, адже змістове наповнення
конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів
«Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу
«Мистецтво».
Основними видами діяльності учнів на уроках мистецьких
дисциплін залишаються: художньо-творче самовираження дитини (спів,
музично-творча та художньо-творча діяльність); сприймання, інтерпретація та
оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної
мистецької термінології.
Вивчаючи музичне
мистецтво, учні 7 класу ознайомляться з різними видами аранжувань народної
та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній
і сучасній музиці (тема1 «Музичне мистецтво у нашому житті») та особливостями сучасних музичних явищ -джаз,
рок, поп, шансон, авторська пісня (тема 2 «Новаторство в музичному мистецтві»).
Значну увагу слід приділяти на уроках формуванню
вокально-хорових навичок. Зважаючи на вік учнів (початок мутаційного періоду
голосу), учителю слід добирати яскраві сучасні твори, зокрема мовою оригіналу,
цікаві для виконання дітям з відповідною вокальною теситурою. Крім того,
доцільно спонукати учнів до створення елементарного музичного супроводу до
виконуваних вокальних творів за допомогою комп’ютерних програм, електронних
музичних інструментів (за наявності), мотивувати проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності,
використовувати Інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва у
пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності.
Вивчаючи образотворче
мистецтво, учні 7 класу опановуватимуть особливості мистецтва архітектури,
зокрема, пам'ятками рідного краю, України; видами декоративно-прикладного
мистецтва - розписом, вишивкою, писанкарством, витинанкою, народною іграшкою
тощо (тема 1 «Мистецтво в нашому
житті»), а також різними видами дизайну - графічного, промислового, ландшафтного,
арт-дизайну (тема 2 «Дизайн»).
Основними видами діяльності на уроках
залишаються сприймання й аналіз творів мистецтва та художньо-творча діяльність,
що передбачає застосування різних художніх технік і матеріалів. На уроках доцільно використовувати
інноваційні технології, комп’ютерні програми,
Інтернет -ресурси.
На уроках інтегрованого
курсу «Мистецтво» учні мають ознайомитися з різними видами аранжування
народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у
класичній і сучасній музиці; особливостями мистецтва архітектури, зокрема, на
прикладі архітектурних пам'яток рідного краю, України; видів
декоративно-прикладного мистецтва (тема 1 «Мистецтво у нашому житті»);
особливостями сучасних музичних явищ - джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня
та різних видів дизайну (тема 2 «Новітні мистецькі явища, дизайн»).
Провідними видами діяльності на інтегрованих уроках у
7 класі залишаються сприймання й аналіз-інтерпретація творів мистецтва та художньо-творча
діяльність (хорова, художньо-практична). Важливого значення слід приділяти
застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів
і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких
паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який
об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і
образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні,
проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в
мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Особливістю навчальної програми є варіативність художнього наповнення змісту: кожен учитель може обирати
різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми, розкриття теми
уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей, визначених
програмою. Спрямовуємо увагу на те, що відбір
художньо-дидактичного матеріалу для використання на уроках мистецьких дисциплін
має базуватися з опорою на шедеври українських і зарубіжних митців, творчість
народних майстрів, що активно сприятиме розвитку спеціальних художніх
здібностей, формуванню естетичного смаку та художніх цінностей учнів.
Важливою є виховна функція мистецтва, на реалізацію
якої слід звертати безпосередню і систематичну увагу на уроках. Вона закладена
у самому змісті творів мистецтва, завдяки чому потрібно здійснювати виховання
гуманістичних цінностей і пріоритетів, важливих моральних якостей особистості -
доброти, дружби, любові, поваги до
родини тощо. Використання на уроках творів та характеристики творчості
українських митців сприятиме формуванню основ патріотичного виховання
особистості. Адже місія мистецтва є дуже
важливою у справі виховання патріотизму, гордості за землю, країну, в
якій ми живемо, талановитих людей, які виходили з нашого народу або таланти
яких розквітали на теренах нашої землі. І тому саме з цієї позиції вчителеві
потрібно розкривати зміст творів українського мистецтва, адже українцям є чим
пишатися: мистецькі шедеври з’являлися не фрагментарно, а впродовж усього
історичного і культурного розвитку. На теренах сучасної України була і велична
трипільська культура, і відлуння античної цивілізації. Згадаймо, що саме Київ
був матір’ю міст руських, а унікальні мистецькі явища - українське козацьке
бароко, жанр хорового концерту, писанка, петриківський розпис є родом саме з
України. І цей перелік можна продовжувати досить довго, адже в усіх видах
мистецтва були в нашій культурі значні досягнення від найдавніших часів до
сьогодення.
Учні 8 класів продовжать своє навчання за навчальною
програмою «Музичне мистецтво. 8 клас» (авт. Фільц Б. та ін.) (вид. «Перун»,
2005 р.).
У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного
циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт.
Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.). Її зміст є логічним
узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та
пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній
школі.
Звертаємо увагу, що
відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55),
зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам
освіти рекомендовано під час
комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з
художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.
Навчально-методичне забезпечення,
рекомендоване Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних
закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для
використання в загальноосвітніх навчальних закладах, що друкується на початку
кожного навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки
України» та розміщується на сайтах МОН (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і
змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Уроки предметів
художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість
із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який
спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей
метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його
основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід
емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній
структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання
мистецтва цікавим і захоплюючим.
Наголошуємо на тому, що навчальна
діяльність учнів з предметів художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може
проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої
інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт,
написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів.
Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є
недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
Навчання художньої культури має базуватися на
положенні: «Головне - не кількість інформації
і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».
Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури
перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину
конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних
форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних
художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути),
проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно
замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо
увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах:
це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації.
В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає
зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і
здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба
ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві
доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою
роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.
Крім того, у старшій профільній школі важливим постає
завдання професійної орієнтації учнів. Для
цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через
систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які
водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів.
Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже
зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та
мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому
оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами
діяльності на уроках відповідно до
орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).
Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки
(контрольні, самостійні роботи) з
музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу
«Мистецтво» не проводяться. Тематична
атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі
в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва
розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення
вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів.
Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після
вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів,
що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми розділу. Тематична оцінка не
підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання
здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають
враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета
протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту
тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Основним видом домашніх
завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на
слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання
творчого спрямування. З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми
завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з
натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. Домашні завдання з художньої
культури можуть бути практично-творчого
чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення
композицій у різних мистецьких стилях тощо).
Додаток до листа
Міністерства освіти і науки України
від
26.06. 2015 р. № 1/9-305
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних
закладах у 2015/2016 навчальному році
Навчально-методичне забезпечення,
рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у
Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). Дозволяється
використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в
попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової
навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може
застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання. Також
залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації
навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.
Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН
(http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в
Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
Предмети
художньо-естетичного циклу
Початкова школа.
У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання
надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює»,
«досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує». На відміну від
попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не
передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних
тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час
на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.
До програм з
музичного мистецтва, мистецтва, образотворчого мистецтва зміни не вносились.
Для задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків
рекомендуємо використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати
дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності тощо.
7 клас
Учні 7-х
класів опановуватимуть зміст загальної мистецької освіти за програмою «Мистецтво», що включає
три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та
інтегрований курс «Мистецтво».
Цілісна
структура програми, що передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий
як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для
інтегрованого курсу), у 7 класі представлена темою року «Мистецтво: діалог традицій і новаторства». Якщо в попередніх
класах основної школи учні засвоювали особливості мови різних видів мистецтва,
палітру мистецьких жанрів, то в 7 класі вони мають ознайомитися з новітніми
явищами в мистецтві в єдності традицій і новаторства.
Спільна тематика
року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується
відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне
мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Особливістю
навчальної програми є варіативність художнього наповнення змісту:
учитель самостійно може обирати різноманітні твори мистецтва для
реалізації завдань програми, розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і
предметних компетентностей, визначених програмою.
Вивчаючи
музичне мистецтво, учні 7 класу
знайомляться з різними видами аранжувань народної та академічної музики,
особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці
та особливостями сучасних музичних явищ:
джаз, рок, поп, авторська пісня.
Вивчаючи образотворче мистецтво, учні 7 класу опановуватимуть своєрідність
мистецтва архітектури, зокрема пам'ятками рідного краю, України; видами
декоративно-прикладного мистецтва:
розписом, вишивкою, писанкарством, витинанкою, народною іграшкою тощо, а
також різними видами дизайну - графічного, промислового, ландшафтного,
арт-дизайну.
На уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» учні
мають ознайомитися з різними видами аранжування народної та академічної музики,
особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці,
сучасних музичних явищ - джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та різних
видів дизайну;своєрідністю мистецтва архітектури, зокрема на прикладі
архітектурних пам'яток України, рідного краю,
видів декоративно-прикладного мистецтва.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
м. Київ
03.04.2012
№ 409
Про
затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ
ступеня
На
виконання статті 15 Закону України "Про освіту", з метою впровадження
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 19.01 2012 р. № 43 «Про виконання постанови Кабінету
Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392»
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типові навчальні
плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (додатки 1 - 8).
2. Ввести Типові навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня в дію поетапно:
у 5-х класах
загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року;
у 6-х класах загальноосвітніх
навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року;
у 7-х класах загальноосвітніх
навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року;
у 8-х класах загальноосвітніх
навчальних закладів – з 2016/2017 навчального року;
у 9-х класах загальноосвітніх
навчальних закладів – з 2017/2018 навчального року.
3. Міністерству освіти і науки,
молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки
обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,
керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити необхідні умови
щодо поетапної реалізації Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня.
4. Контроль за виконанням наказу залишаю
за собою.
Заступник Міністра Б. М.
Жебровський
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І
НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-376 від 25 липня 2014 року
Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Ректорам (директорам) обласних інститутів
післядипломної педагогічної освіти,
післядипломної педагогічної освіти,
Київського університету імені Бориса Грінченка
Про методичні рекомендації з питань
організації виховної роботи у навчальних
закладах у 2014/2015 навчальному році
організації виховної роботи у навчальних
закладах у 2014/2015 навчальному році
Міністерство надсилає для
практичного використання методичні рекомендації з питань організації виховної
роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році.
Просимо довести їх до відома
керівників навчальних закладів та педагогічних працівників.
Рекомендації будуть розміщені на
сайті МОН www.mon.gov.ua та на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту
освіти www.iitzo.gov.ua.
Додаток на 9 арк.
Заступник
Міністра Павло Полянський
Додаток до листа
Міністерства освіти і науки України
від 25.07.14 №1/9-376
Міністерства освіти і науки України
від 25.07.14 №1/9-376
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році
2014-2015 навчальний рік є
особливим з точки зору ведення виховної роботи: є діти, які загинули на
Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через
соціально-політичну кризу втратили батьків, діти з внутрішньо переміщених осіб.
В контексті нових викликів, що
постали перед країною, педагогічним працівникам необхідно переглянути
практику виховної роботи та захисту дітей в навчальному закладі.
Педагоги і психологи можуть
зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно
ставитися до подій. Постійний контакт із вчителями та друзями допоможе дітям
відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички
вчителя стають особливо важливими та потрібними.
Не завжди доречно радити дітям
"забути про це". Дорослим необхідно бути завжди готовими
до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що вчителі готові їх
вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід.
Цьогоріч потрібно бути готовими
до непростих запитань з боку учнів, дітям важливо почути відповіді на
їхні "чому?". Діти мають безпосередній стосунок до того, що
відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють
волонтерами. Варто надавати дітям чіткі пояснення зрозумілою їм мовою, не
давати нездійсненних обіцянок, але потрібно розповідати учням, що держава і
громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в
країні, відбиття зовнішньої агресії проти України.
Взаємна підтримка ровесників в
цій ситуації також важлива. Слід викликати в учнів, особливо на рівні
початкової школи, довіру до того, що покликання педагогів-перетворити школу на
безпечне для дітей середовище, що їхні батьки чи опікуни зроблять усе можливе,
щоб вони почувалися у безпеці.
Також важливо підтримувати учнів
у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху, допомагати їм
обрати оптимальні стратегії для тієї чи іншої ситуації. Першочергово необхідно
з'ясувати, які саме методи і стратегії раніше допомагали їм долати страхи
чи інші негативні емоції.
В навчальних закладах украй
важливу роль відіграє мікроклімат у колективі. Педагоги мають бути
спокійні й виважені. У цьому їм допоможуть звичайні розмови: обговорення
домашнього завдання і т.п.. При цьому необхідно уникати додаткового тиску на
дітей. Будь-яка поведінка, що може зашкодити чи відволікати їх, є
неприпустимою.
Враховуючи велику кількість
загиблих, варто оголошувати хвилину мовчання, наприклад, на початку уроку і
пояснювати дітям, що так вшановуються загиблі й постраждалі.
У навчальному закладі необхідно
мати інформацію про системи переадресації для дітей, що можуть потребувати
додаткової допомоги і підтримки. Такі послуги можуть надаватися як на базі
школи, так і спеціалістами державних установ, професійних та громадських
організацій. Якщо в одного з учнів спостерігаються серйозні проблеми, що не
зникають з плином часу, такій дитині варто надавати спеціалізовану допомогу.
Особливу увагу педагогічні
працівники повинні приділяти також власному самопочуттю: не
забувати піклуватися про власне емоційне та фізичне здоров'я. Діти, які бачать
довкола себе впевнених, спокійних та бадьорих дорослих, швидше повертаються до
норми.
Події останніх місяців показали
необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як
окремим людям, так і цілим соціальним групам.
Діти, їхні родини потребують
психологічної, подекуди психіатричної допомоги, медичного супроводу або
реабілітації, моральної підтримки. Від того, як родина переживе шок від втрати
члена сім'ї, значною мірою залежатиме те, як складеться подальша доля для
членів такої родини. Душевні страждання, які пережили і переживають сім'ї
Небесної сотні, загиблих військових, силовиків, Національної гвардії, жителі
Одеси, цивільне населення Криму, Донбасу і всієї країни, не лікуються миттєво.
Спільними зусиллями Українського науково-методичного центру практичної
психології і соціальної роботи, Професійної асоціації дитячих аналітичних
психотерапевтів, Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла
Страда-Україна", Всеукраїнської громадської організації "Жіночий
консорціум України" розроблено методичні рекомендації
"Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та
пост-конфліктний період". Книга містить рекомендації з організації
діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та
постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними
працівниками та батьками. Скористатися електронною версією зазначених
методичних рекомендацій можна на сайті Українського науково-методичного центру
практичної психології та соціальної роботи МОН і НАПН України:
psyua.com.ua.
У цьому контексті, важливим є
формування просоціальної поведінки підлітків. Підвищена чутливість до подій, що
відбуваються - є передумовою формування просоціальної поведінки, що своєю
чергою здійснюється шляхом впливів між вихованням у сім`ї та взаємодією учня у
школі. Результат внутрішньої діяльності дитини над власними переживаннями та
певна реакція на покарання чи похвалу допомагають сформувати основи
просоціальної поведінки. Її форми різноманітні: від простої люб'язності до
серйозної благодійної допомоги, яку надає людина іншим людям.
Задля консолідації
суспільства необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та
виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій
та звичаїв Українського народу.
Для прикладу, проявами
патріотизму є громадянський вчинок юних нахімовців, які під час
перепідпорядкування Севастопольської військово-морської академії Російській
Федерації на знак протесту заспівали Державний Гімн України, поведінка учнів
Української гімназії у м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного
виховання є сучасні військові.
Необхідно планувати виховну
роботу так, щоб допомогти дитині визначити, чим саме її сім'я, школа, вулиця,
місто найкращі. Чому наша країна нам дорога. Давати дітям необхідно таку
інформацію, що її діти здатні зрозуміти і обговорити зі своїми друзями.
Основним
документом у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання
підростаючого покоління є Концепція національно-патріотичного виховання молоді,
затверджена спільним наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту,
Міністерства оборони, Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і
науки від 27.10.2009 № 3754/981/538/493.
Зусилля педагогів мають бути
спрямовані на реалізацію проектів щодо виховання учнів у дусі
патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України,
повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.
Крім того, під час організації
навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу
Міністерства від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій
щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах
України".
Одним із дієвих засобів
національно-патріотичного виховання є проведення дитячих та молодіжних ігор у
позаурочний час таких, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична
гра "Сокіл" ("Джура"), фізкультурно-оздоровчий патріотичний
комплекс школярів України "Козацький гарт" тощо.
Варто активізувати діяльність
історичних клубів в школах, ліцеях, коледжах, де учні матимуть можливість глибше
ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність
культури представників всіх націй, що становлять українську політичну націю.
Під час проведення виховних
заходів з молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим
засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого
висловлювання.
Особливої уваги потребують
питання превентивного виховання, які передбачають впровадження системи
підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання
формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної
поведінки.
Проведений моніторинг стану
кримінальних правопорушень свідчить про те, що превентивне виховання потребує
удосконалення.
Так, упродовж 6-и місяців 2014
року в Україні 3296 неповнолітніх вчинили кримінальні правопорушення (досудове
розслідування за якими закінчено). Із них: 1518 учнів загальноосвітніх
навчальних закладів; 845 учнів професійно - технічних навчальних закладів.
Характерною ознакою криміногенної
ситуації в підлітковому середовищі є зміна її структури в бік зростання
корисливих злочинів. Найпоширенішими злочинами залишаються крадіжки, тобто
майнові злочини, які складають 60 % від усіх злочинів, скоєних підлітками
(статистичні дані в розрізі регіонів додаються).
Виховання емоційної культури та
конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного
процесу сучасної школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем
тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних
розладах. Існує необхідність вчити дітей толерантному ставленню одне до одного,
проводити роботу з розвитку комунікативних навичок спілкування.
Необхідно також налагодити
взаємодію з органами внутрішніх справ щодо ефективної профілактики із застосуванням
відновних практик для запобігання конфліктам та іншим негативним проявам учнів
загальноосвітніх навчальних закладів.
При плануванні превентивної
роботи радимо взяти до уваги інформацію, яка характеризує соціологічний
портрет сучасної дитини.
Так, упродовж 2009-2013 років
Центром науково-освітніх інновацій та моніторингу м. Києва проведено ряд
досліджень, у контексті яких вивчалися питання морально-духовного та етичного
спрямування.
Характерологічний портрет
чотирнадцяти-п’ятнадцятирічних підлітків визначився такою шкалою цінностей:
·
чесність, правдивість (82%);
·
почуття гумору (65%);
·
повага до інших (58%) та доброта (57%).
Найменш цінними рисами
особистості сучасні підлітки вважають гордість (5,3%), практичність (9,6%),
самокритичність (10,4%) і толерантність (16,2%). Те, що толерантність підлітки
поставили на останнє місце, свідчить, що школа явно не доопрацьовує.
Тривожним показником є те, що
кожний п’ятий 14-15 - річний респондент цінує в людях уміння досягти бажаного
будь-якою ціною та виплутатися з будь-якої ситуації; 17 % опитаних вважають, що
поводитися треба так, щоб насамперед було зручно їм.
Зусилля педагогів мають бути
спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і
засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку.
Важливим в питаннях профілактики
дитячої жорстокості та насильства є проведення належного сімейного виховання,
відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та
підняття її авторитету, підготовка підростаючого покоління до дорослого,
сімейного життя.
Орієнтація на сімейні цінності
корелюється із результатами дослідження, проведеного у березні 2013 року
Київським інститутом і проблем управління ім. Горшеніна: більшість молодих
українців (65,3%) вважають сім'ю важливішою в житті, у порівнянні з кар'єрою.
Цей факт є свідченням того, що попри глобалізацію сучасної цивілізації,
українці ментально залишаються зорієнтованими на родинні цінності.
Актуальною є систематична й
послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це
перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати,
що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а
саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління);
побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна
культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер
спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів.
Цілеспрямована робота має
проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з
використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної
роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.
Вченою радою Інституту
інноваційних технологій і змісту освіти МОН України схвалена Концепція
сімейного виховання в системі освіти України "Щаслива родина"
(протокол № 9 від 14 листопада 2012 року), що містить основні положення щодо
підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального
батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і
їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів.
Рекомендуємо впроваджувати у
навчальних закладах програми підготовки молоді до подружнього життя та
формування відповідального батьківства. Зокрема, розроблено комплекс навчальних
програм сімейного виховання "Сімейні цінності" для 8–9 класів (9, 17,
35, 70 годин), схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних
закладах (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України
від 03.07.2012 р. № 14.1/12-Г-156); навчально-методичний посібник до навчальної
програми "Сімейні цінності" (35 годин) для педагогічних працівників
(лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від
15.05.2013 р. № 14.1/12-Г-166). Методичні матеріали з цієї проблематики
розміщено на офіційному сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
(www.iitzo.gov.ua) у розділі "Навчально-методичне забезпечення виховної
роботи".
З огляду на ймовірність
швидкоплинної зміни ситуації, навчальним закладам у взаємодії з органами
державної влади, батьківською громадськістю, неурядовими організаціями
бути готовими гнучко реагувати на прояви тих чи інших тенденцій, застосовувати
сучасні інформаційні та інші технології задля надання психологічної та
педагогічної допомоги дітям та їх батькам.
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
21.08. 2013 № 1222
Про затвердження орієнтовних
вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін
у системі загальної середньої освіти
З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою
додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити орієнтовні вимоги до оцінювання
навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів
інваріантної складової навчального плану, що додаються.
2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки
обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести
цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів
3. Цей наказ набирає чинності з дня його
офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Заступник міністра
Б.М. Жебровський
Методичні рекомендації щодо викладання уроків музичного мистецтва та мистецтва
на 2014-2015 навчальний рік.
Музичне
мистецтво
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий
компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і виховний
потенціал пов’язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні
найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.
Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема,
ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів,
визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах,
навчальних планах, програмах.
Початкова
школа
2014/2015 навчальний
рік – третій рік впровадження нових навчальних програм для початкової школи,
створених відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти,
затвердженого Постановою КМУ № 462 від 20.04.2011. Відповідно,
вивчення мистецьких дисциплін у 1-3 класах
здійснюватиметься за новими навчальними програмами, затвердженими МОН
України (наказ від 12.09.2011 № 1050): «Музичне мистецтво»
авт. Хлєбнікова Л., Дорогань Л.О., Івахно І.М., Кондратова Л.Г., Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.; «Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О. М.
Програма 3-го класу підводить учнів до усвідомлення
пісенності, танцювальності й маршовості як найважливіших властивостей музики,
що виростають із пісні, танцю й маршу і роблять музику близькою, доступною й
зрозумілою людям; дає уявлення про зв’язки музики з мовою, музичну інтонацію як
основу музики і носія її життєвого змісту; про музичне мистецтво, що
розгортається в звуковому потоці як різноділений у часі зміст; про будову
музичного твору як обрану композитором форму втілення образного змісту.
Програми розміщені на веб-сайті Міністерства
освіти і науки України (www.mon.gov.ua), видруковані у видавництві «ВД
«Освіта», 2012 р. та фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта»
(№№ 1-4 за 2012 рік).
Учні 4 класів загальноосвітніх навчальних
закладів у 2014/2015 навчальному році опановуватимуть музичне мистецтво за
навчальними програмами 2006 р. в. (К.:
«Початкова школа», 2006): «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Бєлкіна Е.В., Оніщенко
О.І., Очеретяна Н.В., Рагозіна В.В.); Музика
(авт. Ростовський О.Я., Хлєбнікова Л.О., Марченко Р.О.); «Музика» (авт. Лобова О.В.).
Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для
початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини,
спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до
наказу МОН молоді, спорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів
художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог державного
стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо
використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової
навчального плану.
У центрі уваги
вчителя має бути: музичний твір, сприйняття (осягнення) якого припускає
спів; хоровий, ансамблевий, сольний спів; пластичне інтонування, музично-ритмічні
рухи, гра на дитячих музичних інструментах, ігрове спілкування, інсценування
пісень, казок, музичних «програмних» творів у контексті навчальної теми.
Навчання співу має бути тісно пов’язане з
розвитком музичних здібностей і сприяти активному, зацікавленому й творчому
ставленню учнів до музики.
Творча діяльність учнів може
виявлятися в розмірковуваннях про музику, в імпровізації пісенних мелодій
(мовній, вокальній, ритмічній, пластичній), створенні нескладних мотивів,
інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців,
темброво-ритмічних супроводів, у малюнках, доборі музичних колекцій для домашньої
фонотеки тощо.
Основним видом домашніх завдань із
предмета мають бути завдання слухати музику в оточуючому середовищі і
розповідати про свої враження на уроках. Доцільно рекомендувати учням слухати і
дивитися протягом тижня певні музично-пізнавальні радіо- і телепередачі. Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які
містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування
малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ,
написання домашніх творів тощо. Домашні завдання не даються учням на вихідні,
святкові та канікулярні дні.
Реалізації
завдань навчальної програми сприятиме позаурочне спілкування учнів
із музикою: участь у музично-виховних заходах, роботі
музичних гуртків, відвідування концертів і спектаклів для дітей, домашнє
музикування тощо.
Вчителю слід
пам’ятати, що в початковій школі у дітей переважає образне мислення, то основне
місце має бути відведено ігровим методам і прийомам роботи з дітьми:
ситуаційно-рольовим, сюжетно-рольовим іграм; методам аналізу життєвих ситуацій
і привчання; ігровим методикам щодо виявлення самооцінки; іграм-драматизаціям,
інсценуванню, іграм-бесідам, іграм-мандрівкам; екскурсіям; ігровим вправам,
колективним творчим проектам, практичним музикуванням тощо.
Методи розвитку музичного сприймання у молодших школярів: метод вибору підхожих визначень; метод порівняння; метод варіювання; метод
музичних колекцій; ігровий метод; метод пластичного інтонування; метод
асоціативного пошуку (із використанням образотворчого мистецтва); метод
проблемних ситуацій; метод дискусій тощо.
На навчальних заняттях з музичного мистецтва у
3-4 класах учитель виділяє такі етапи роботи над твором: освоєння тексту
музичного твору; усвідомлення змісту музичного твору, пошук його основної ідей;
створення плану виконання твору; робота над
необхідними вокальними і хоровими навичками виконання твору; виразне виконання
твору.
Відповідно до наказу
Міністерства освіти і науки України № 1222 від 21.08.2013 р. «Про затвердження
орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти» оцінювання
навчальних досягнень учнів початкової школи з дисципліни «Музичне мистецтво»
здійснюється тільки вербально.
Об’єктами перевірки та оцінювання (мотиваційними критеріями) у процесі
навчання мистецьких дисциплін є:
– інтерес до уроків художньо-естетичного циклу та мистецтва загалом;
– спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну
творчість;
– самовідчуття спроможності і повновартості себе та інших в реалізації художніх потреб, що вирішальною мірою
залежить від мудрості й розважливості вчителя;
– ініціативність, що передбачає свободу творчого виявлення, активне
включення у творчий процес на уроках, прагнення застосування набутого досвіду у
позаурочний час.
Слід пам’ятати, що в найменшого школяра самооцінка ще не диференційована,
тож учительська оцінка його конкретних дій переноситься на особистість загалом.
Негативна оцінка особистості учня, коли він так прагне до визнання, може призвести
до затримки в розвитку. Зважаючи на зазначене, доцільно під час оцінювання
характеризувати роботу учня, а не його особистість, використовуючи вислови на
зразок: правильно чи неправильно; я
твоєю роботою задоволена чи не задоволена; сьогодні твоя відповідь повніша чи
недостатньо повна, ніж на попередньому уроці тощо, замість: ти найрозумніший; я тобою не задоволена.
У процесі безбального
оцінювання важливим є навчальний діалог –аналіз відповіді учня чи результативності
виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості
контрольно-оцінних умінь і навичок власну оцінку з коментарем зможуть висловлювати
і учні.
У повному обсязі оцінні
судження вчителя чи учнів висловлюються в такій послідовності:
– відзначення позитивних сторін
відповіді та успішно виконаних
аспектів практичної роботи;
– чітке визначення (в доброзичливій
формі) допущених помилок та недоліків (так, щоб учень усвідомив
свої прорахунки);
– визначення
шляхів
подолання прогалин у знаннях, рекомендації щодо
удосконалення практичних навичок із конкретною інформацією про можливість ліквідації недоліків;
– висловлення віри, доброзичливої впевненості
в тому, що учень докладе необхідних зусиль і
досягне вищих показників навчальних досягнень.
Саме у такий спосіб
висловлення оцінних суджень у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої
сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної
діяльності.
Протягом всього періоду навчання, який проходить без
використання балів, вчитель цілеспрямовано працює над формуванням в учнів навичок
самостійного оцінювання результатів власної навчальної діяльності.
Основними
принципами безбального навчання є: критеріальність; пріоритет
самооцінки; безперервність; гнучкість і варіативність інструментарію оцінки;
поєднання якісної та кількісної складових оцінки; природність процесу контролю
та оцінки.
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми
атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо), оскільки при цьому функцію
оцінки бере на себе цей предметний малюнок і ставлення дитини до нього
ідентичне ставленню до оцінки в балах.
Результати навчальної діяльності розглядаються відносно особистісних
показників кожного окремого учня. Індивідуальна динаміка розвитку учня і ступінь засвоєння ним знань та вмінь
визначаються у співставленні з його власними результатами, отриманими
попередньо і не допускають порівнянь його з іншими
дітьми.
З метою підвищення якості викладання навчальних предметів
художньо-естетичного циклу у початковій школі, під
час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики,
образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед
учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель
образотворчого мистецтва).
Основна
школа
З 2012/2013 навчального року розпочався поступовий перехід основної школи
на новий зміст освіти, визначений
Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти
(затверджений постановою КМУ від 23 листопада 2011р. № 1392).
Звертаємо увагу, що відповідно
до нових Типових навчальних планів, затверджених наказом МОН України від
03.04.2012 № 409, освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними
предметами «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» або інтегрованим
курсом «Мистецтво», рішення про що
приймає загальноосвітній навчальний заклад.
У 2014/2015 навчальному році на новий зміст навчання переходять учні 6
класів, які навчатимуться за новою навчальною програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Соцька,
Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків,
І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова), що розміщена на офіційному веб-сайті
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), та
видрукована у фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№
1-2 за 2013 рік).
Структура
програми «Мистецтво» забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній
школі. Програма складається з блоків відповідно до навчальних предметів:
«Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс
«Мистецтво».
Програма
побудована за тематичним принципом. Логічна послідовність тем за роками
навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого
мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,
як види,
жанри, стилі мистецтва.
Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове
наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми.
У кожному з
блоків програми висвітлено зміст і вимоги кожного з навчальних предметів
освітньої галузі, а також визначено компетентності, що діти набувають на кінець
кожного навчального року відповідно з кожного навчального предмета.
Програма
передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного
розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі
твори для сприймання та співу, орієнтуючись на
навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також
розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні
вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до
Типових навчальних планів для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних
мов, з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу,
спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим
вивченням окремих предметів (додатки № 3, 4, 5, 8 до наказу МОН України від 03.04.2012 №409 «Про затвердження Типових навчальних
планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня») на вивчення предметів художньо-естетичного циклу
передбачено 1 навчальна година. З метою повної реалізації вимог освітньої галузі «Мистецтво» державного стандарту рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної
складової навчального плану.
Учні 7-8 класів у 2014/2015 навчальному році продовжуватимуть
навчатися за навчальними
програмами «Музичне мистецтво. 7-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.), «Мистецтво. 7-8
кл.» (авт. Л. Масол та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.), (www.mon.gov.ua).
Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з
дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних
формах, проте примусове виконання учнями письмових домашніх завдань, написання
рефератів тощо є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької
діяльності.
Основним видом домашніх завдань в основній школі
з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію
музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування
(наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних
інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати
інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці,
виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну
інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо).
Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних
досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється
відповідно до наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з
ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних
закладів»
Нагадуємо, що
відповідно до наказу МОН України від 02.08.2012 № 82 «Про
використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних
закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в
організації навчально-виховного процесу тільки ту навчальну літературу, якій
надано відповідний гриф МОН України або схвалення для використання у
загальноосвітніх навчальних закладах.
З 2014/15 навчального року у 6 класах загальноосвітніх
навчальних закладів
набувають чинності нові вимоги до
оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи, розроблені відповідно до
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та наказу МОН
України від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».
Особливістю
системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньоестетичного циклу є її
багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької
освіти, спрямованої на формування в
учнів комплексу загальнокультурних (ключових), естетичних (міжпредметних),
мистецьких (предметних) компетентностей. Ця система передбачає:
·
розвиток
мотивації до пізнання мистецтва, емоційнопочуттєвої сфери, оригінального
асоціативнообразного мислення, здатності естетичного сприймання художніх
творів;
·
розкриття
креативного потенціалу особистості;
·
виховання
в учнів особистісноціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та
зарубіжної художньої культури, естетичного ставлення до дійсності, світоглядних
орієнтацій;
·
формування
знань та уявлень про мистецтво, специфіку художньообразної мови різних видів
мистецтва, розвиток здатності естетичного сприймання та
інтерпретації творів;
·
розширення
естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в
художньотворчій самореалізації та духовному самовдосконаленні
Музичне
мистецтво
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень
учня (учениці)
|
Початковий
|
1
|
Учень
(учениця) сприймає музичні твори фрагментарно, виявляючи низький рівень
емоційності; відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу, мистецтва; незначний обсяг понятійного
апарату не дозволяє характеризувати
художні образи; демонструє слабо сформоване художньообразне мислення,
елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності. Потребує
постійної практичної і теоретичної допомоги вчителя.
|
2
|
Учень
(учениця) виявляє вибіркову емоційність та слабо сформовані навички
сприймання музичних творів, слабку мотивацію щодо їх пізнання; володіє
незначною частиною тематичного матеріалу, виявляє певні практичні вміння та
навички, але майже не володіє спеціальною музичною термінологією; словниковий
запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні. Потребує постійної
практичної і теоретичної допомоги вчителя.
|
|
3
|
Учень
(учениця) виявляє інтерес до пізнання музичних явищ періодично, хоча здатний
емоційно сприймати музичні твори з конкретним образнохудожнім змістом; знає
незначну частину тематичного матеріалу; позитивно реагує на власну практичну діяльність, але у висловленні
вражень послуговується обмеженим понятійним запасом; потребує практичної допомоги
вчителя.
|
|
Середній
|
4
|
Учень
(учениця) здатний емоційно сприймати та виконувати музичні твори на
репродуктивному рівні, має позитивну мотивацію щодо власної практичної
діяльності, але не завжди усвідомлює художньообразний зміст музичних творів;
застосування знань та спеціальної музичної термінології задовільне; потребує
практичної допомоги вчителя.
|
5
|
Учень
(учениця) виявляє інтерес та емоційність сприймання музичних творів, виявляє
позитивну мотивацію щодо власної практичної діяльності; частково володіє
навичками й уміннями, що дає змогу характеризувати окремі музичні твори з
конкретною програмною основою; але не завжди вміє інтерпретувати музичні
твори непрограмного змісту; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної
термінології. Потребує періодичної практичної та теоретичної допомоги
вчителя.
|
|
6
|
Учень
(учениця) виявляє здатність емоційно сприймати і відтворювати основну частину
музичного матеріалу, має позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та
власної практичної діяльності, хоча не завжди вміє послідовно та логічно
характеризувати музичні твори. Потребує періодичної теоретичної допомоги
вчителя, але виявляє часткову здатність самостійно виконувати практичні
завдання.
|
|
Достатній
|
7
|
Учень
(учениця) виявляє здатність емоційно сприймати та виконувати музичні твори,
позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної практичної
діяльності; володіє певним термінологічним запасом, але у викладенні думок і
вражень припускається термінологічних помилок; обізнаний у найважливішому
тематичному музичному матеріалі, але знання нестійкі; частково застосовує в
практичній діяльності набуті знання та вміння, виявляючи прагнення
самостійності.
|
8
|
Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати і
виконувати музичні твори, позитивну мотивацію щодо пізнання та інтерпретації
мистецьких явищ, але має стандартне мислення, не завжди самостійний у
висновках; вміння оперувати музичною термінологією при аналізі музичних явищ
розвинені недостатньо. У практичній діяльності прагне самостійно
застосовувати набуті знання та вміння, хоча потребує консультації вчителя.
|
|
9
|
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів,
позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та їх зв’язку з життям,
достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає неточності у
використанні спеціальної термінології; у практичній діяльності прагне
самостійно застосовувати власний досвід, набуті знання та вміння.
|
|
Високий
|
10
|
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання музичних
творів, стійку позитивну мотивацію щодо пізнання життєвих та мистецьких явищ,
має міцні знання програмового матеріалу, уміє обґрунтувати свою думку, але
може допускати несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології в
аналізі музичних творів; відчуває деякі труднощі у виконанні музичного твору,
але прагне самостійно виправляти неточності.
|
11
|
Учень
(учениця) виявляє емоційність сприймання музичних творів та їх зв’язку з
життєвими явищами, позитивну мотивацію щодо пізнання та виконання музики;
володіє тематичним матеріалом у межах програми, демонструє вміння оперувати спеціальною термінологією
в інтерпретації творів, асоціювати їх з творами інших мистецтв, виявляє
здатність самостійно застосовувати здобуті знання на уроках та у позаурочний
час.
|
|
12
|
Учень
(учениця) володіє стійкою позитивною мотивацією щодо пізнання музичних явищ,
встановлення їх зв’язку з життєвими явищами та творами інших мистецтв; має
ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми; вільно
оперує спеціальною термінологією; виявляє нестандартність художньообразного
мислення, самостійно використовує набуті знання та вміння в музичній
діяльності на уроках та у позаурочний час.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар